У 1938 році на базі автоматики 37 мм автоматичною зенітної установки 61-К, в конструкторському бюро заводу № 8 була спроектована 37 мм автоматична зенітна установка на корабельному станку. У грудні 1938 року виготовлено дослідний зразок установки, і з 14 березня по 21 травня 1939 проведені полігонні випробування. У 1940 році на Чорному морі були проведені корабельні випробування. Після корабельних випробувань установку під найменуванням "37 мм автоматична зенітна артилерійська установка 70-К" взяли на озброєння ВМФ СРСР. Незважаючи на створення, більш прогресивної артилерійської установки В-11 з автоматикою 37 мм автоматичної зенітної установки 70-К, до 1956 року промисловість продовжувала виготовляти палубні артилерійської установки 70-К (випущено 1184 одиниці). Установками продовжували комплектувати малі протичовнові кораблі. В 1948 році для установки 70-К спроектували новий броньований щит з покращеним оглядом і збільшеною площею бронювання (товщина броні 6,5 мм, вага щита близько 300 кг). При ремонті старі щити на заводах перероблювались (стандартизувались) під новий щит. Після 1950 року СРСР передавав бойові кораблі і катера з установками 70-К модель 1948 року в Польщу, Болгарію, Румунію, Албанію, Єгипет, Китай, Індонезію, Кубу.

In 1938, on the basis of automatic 37 mm automatic anti-aircraft 61-K, in the design office of the plant number 8 was designed 37 mm automatic anti-aircraft gun in the ship's machine. In December 1938, made a prototype installation , and from 14 March to 21 May 1939 conducted field tests . In 1940, on the Black Sea were conducted shipboard trials . After installation of shipboard tests under the name " 37 mm automatic anti-aircraft gun mount 70 -K" adopted the Soviet Navy. Although that was created more progressive deck anti-aircraft installation B-11 anti-aircraft installations with automatic 70-K, 1956 industry continued release of deck units 70 K (released 1184 units). Installing continued to recruit small antisubmarine ships. In 1948, was designed to set a new armored shield with improved inspection and the increased area of booking (6.5 mm thick armor, shield weight of about 300 kg). At repair of old boards in factories remodel (conducted Standardization) for the new board. After 1950, the USSR handed combat ships and boats of plants 70-K model 1948 in Poland, Bulgaria, Romania, Albania, Egypt, China, Indonesia, Cuba.

In 1938 war auf der Basis von der Technik 37mm automatischer Flak 61-K, im Konstruktionsbüro des Betriebs №8 eine 37mm automatische Flugabwehrkanone auf der Schiffswerkbank entworfen. In Dezember 1938 ist das Probemuster der Anlage hergestellt, und 14. März bis 21. Mai 1939 sind die Tests durchgeführt. In 1940 waren auf dem Schwarzen Meer die Schiffstests durchgeführt. Nach den Schiffstests wurde die Anlage unter der Bezeichnung „Die 37mm automatische Flugabwehrkanone auf der Schiffswerkbank Mod. 1940 70-K". Ungeachtet der progressiveren Anlage B-11 mit der Technik der 37mm automatischen Flakanlage 70-K, setzte die Industrie bis zum 1956 die Produktion der Flakanlagen 70-K fort (es sind 1184 Anlagen hergestellt). Es waren die kleinen U-Boot-Abwehrschiffe mit Anlagen komplettiert. In 1948 haben die Anlagen 70-K zu neu Panzerschild mit der verbesserten Übersicht und der vergrößerten Fläche der Panzerung (die Dicke der Panzierung 6,5 mm, das Gewicht des Schildes neben 300 kg). Bei der Reparatur wurden die alten Schilde in den Betrieben geändert und den neuen Schild standardisiert. Nach 1950 übergab die UdSSR die Kampfschiffe und die Kutter mit den Anlagen 70-K Modell 1948 nach Polen, Bulgarien, Rumänien, Albanien, Ägypten, China, Indonesien, Kuba.

В 1938 году на базе автоматики 37 мм автоматической зенитной установки 61-К, в конструкторском бюро (КБ) завода №8 была спроектирована 37 мм автоматическая зенитная установка на корабельном станке. В декабре 1938 года изготовлен опытный образец установки, и с 14 марта по 21 мая 1939 года проведены полигонные испытания. В 1940 году на Черном море были проведены корабельные испытания. После корабельных испытаний установку под наименованием "37 мм автоматическая зенитная артустановка на корабельном станке обр. 1940 года 70-К" приняли на вооружение ВМФ СССР. Несмотря на создание, более прогрессивной установки В-11 с автоматикой 37 мм автоматической зенитной установки 70-К, до 1956 года промышленность продолжала выпуск палубных установок 70-К (выпущено 1184 установки). Установками продолжали комплектовать малые противолодочные корабли. В 1948 году для установки 70-К спроектировали новый бронещит с улучшенным обзором и увеличенной площадью бронирования (толщина брони 6,5 мм, вес щита около 300 кг.). При ремонте старые щиты на заводах переделывались (стандартизировались) под новый щит. После 1950 года СССР передавал боевые корабли и катера с установками 70-К модель 1948 года в Польшу, Болгарию, Румынию, Албанию, Египет, Китай, Индонезию, Кубу.

<< Назад